Церкву Святого Йосифа було збудовано у 1930–1931 роках. Парафія Святого Йосифа була виділена у 1931 році з території парафії Святого Апостола Андрія. Будівельником церкви був священик Ян Звіор, парох парафії Святого Андрія. Освячення храму здійснив кардинал Адольф Бертрам 4 вересня 1932 року.
Церква вважається однією з найцікавіших пам'яток модерністської архітектури та цегляного експресіонізму на Верхній Сілезії. Автором проекту був архітектор Домініквс Бьом з Кельна. Проект характеризується суворим монументалізмом, надійною конструкцією та щирістю у використанні матеріалів. Архітектор розробляв об'єкт комплексно, дбаючи як про загальну форму, так і про деталі внутрішнього оздоблення, які також проектував власноруч.
Храм було збудовано за дугоподібним планом, що є натяком на давні римські споруди та ранньохристиянські храми. Мури церкви не оштукатурені, виконані з цегли, доставленої з різних цегелень з різним ступенем випалу та відтінками. Фасад фронтальної частини представляє потрійний ряд арок, що нагадує римські акведуки. У проекті церкви застосована багата символіка. Символіка світла використана як вираження Божественності. Подовжена нава церкви символізує шлях життя. Наву супроводжують сім вітражних вікон, що представляють сім святих таїнств. Баптистерій, розташований біля основи вежі, символізує очищення на порозі шляху християнина. Внутрішній простір церкви прикрашає цикл робіт художника Антона Фігля з Мюнхена. На церковній вежі встановлено 4 дзвони на імена: Святий Йосиф, Святая Варвара, Святий Юда Фаддей та Марія.
Церква внесена до реєстру нерухомих пам'яток історії та культури Сілезького воєводства під номером А/5/99.
Церква Святого Йосифа
The Church of Saint Joseph was constructed between 1930 and 1931. The parish of Saint Joseph was formally established in 1931, separated from the territory of the Parish of Saint Andrew the Apostle. The construction of this remarkable church was undertaken under the direction of Father Jan Zwior, the pastor of Saint Andrew's Parish. The consecration of the sanctuary took place on September 4, 1932, performed by Cardinal Adolf Bertram.
The Church of Saint Joseph is recognized as one of the most outstanding examples of modernist architecture and brick expressionism in Upper Silesia. The architectural design was created by Dominikus Böhm, a renowned architect from Cologne. The design is characterized by austere monumentalism, solid construction, and an honest use of materials. Böhm approached the project holistically, carefully considering both the overall form and every architectural detail, including the interior furnishings, which he personally designed.
The sanctuary was constructed on an arched floor plan, referencing ancient Roman buildings and early Christian churches. The walls remain unplastered, constructed from bricks sourced from various kilns with varying degrees of firing and subtle color variations, creating a striking visual texture. The front facade displays a triple row of arcades, reminiscent of the appearance of Roman aqueducts. The church design incorporates rich symbolic elements throughout. Light serves as a symbol of God's emanation and divine presence. The elongated nave represents the metaphor of the spiritual journey through life. Seven stained glass windows accompany the nave, each depicting one of the Seven Sacraments. The baptistery, positioned at the base of the tower, symbolizes spiritual cleansing at the threshold of the Christian path. The interior is adorned with a cycle of paintings created by Anton Figl of Munich. The church tower houses four bells, each bearing sacred names: Saint Joseph, Saint Barbara, Saint Jude Thaddaeus, and Mary.
The Church of Saint Joseph is registered in the monument registry of Śląskie Voivodeship under number A/5/99, acknowledging its architectural and cultural significance
Church of Saint Joseph
Kościół pw. Świętego Józefa wybudowano w latach 1930–1931. Parafia św. Józefa została wyodrębniona w 1931 roku z terenu parafii św. Andrzeja Apostoła. Budowniczym kościoła został ksiądz Jan Zwior, proboszcz parafii św. Andrzeja. Konsekracji świątyni dokonał kardynał Adolf Bertram w dniu 4 września 1932 roku.
Kościół jest uznawany za jeden z najciekawszych przykładów architektury modernistycznej i ekspresjonizmu ceglanego na Górnym Śląsku. Autorem projektu był Dominikus Böhm, architekt pochodzący z Kolonii. Projekt charakteryzuje surowy monumentalizm, rzetelna konstrukcja oraz szczerość w zastosowaniu materiałów. Architekt projektował obiekt całościowo, dbając zarówno o bryłę, jak i o detale wyposażenia, które sam projektował.
Świątynia została zbudowana na planie łuku, co jest nawiązaniem do starożytnych budowli rzymskich i świątyń wczesnochrześcijańskich. Mur kościoła jest nieotynkowany, wykonany z cegieł sprowadzonych z różnych cegielni, o zróżnicowanym stopniu wypalenia i odcieniach. Fasada frontonu przedstawia potrójny rząd arkad, co przywodzi na myśl wygląd rzymskich akweduktów. W projekcie kościoła została zastosowana bogata symbolika. Symbolika światła jest użyta jako emanacja Boga. Wydłużona nawa kościoła stanowi metaforę drogi życia. Nawie towarzyszy siedem okien witraży, które przedstawiają siedem sakramentów świętych. Baptysterium, umieszczone u podstawy wieży, symbolizuje oczyszczenie u progu drogi chrześcijanina. Wnętrze kościoła zdobi cykl obrazów autorstwa Antona Figla z Monachium. Na wieży kościelnej zainstalowano 4 dzwony o imionach: św. Józef, św. Barbara, św. Juda Tadeusz i Maryja.
Kościół jest wpisany do rejestru zabytków nieruchomych Województwa Śląskiego pod numerem A/5/99.