Один із найкрасивіших багатоквартирних будинків на вулиці Wolności (колишня Kronprincenstrasse), репрезентативній артерії Забже. Побудований під номером 292 у 1905 році Максом Поллаком, шановним філантропом, комерсантом і підприємцем-ресторатором єврейського походження. Поллак збудував багатоквартирний будинок для своєї дружини, а свій попередній дім — розкішну віллу на вул. 3 травня 63 передала його місту для лікарні для дітей раннього віку (так звана Сорбонка – медична допоміжна школа). Макс Поллак жив у кам'яниці до 1941 року. Його поховали на єврейському кладовищі в Забже.
Триповерхова житлово-господарська кам'яниця побудована в П-подібному плані, в стилі модерн. Його фасад облицьований білою, глазурованою клінкерною цеглою, що підкреслює естетичність будівлі.
Макс Поллак був прихильником технічних новинок, тому восени 1905 року він відкрив у кам’яниці ресторан-автомат «Kaiser Automat» за ліцензією берлінської компанії, яка на початку 20 століття розвивала мережу таких ресторанів по всій імперії. Це був пункт швидкого харчування самообслуговування з автоматами, що працюють на монети чи жетони, де пропонували гарячі та холодні страви, десерти та напої, зокрема пиво та вино. Це була новинка в Забже і дуже популярна, особливо серед молоді.
Після 1945 року в приміщенні на першому поверсі багато десятиліть працювала єдина в місті музична крамниця. Сьогодні позаду кам’яниці знаходиться паб «Smocze Oko».
One of the most beautiful tenement houses on Wolności Street (formerly Kronprincenstrasse), the representative artery of Zabrze. Built at No. 292 in 1905 by Max Pollack, a respected philanthropist, merchant and restaurateur entrepreneur of Jewish origin. Pollack built a tenement house for his wife, and his previous home, a magnificent villa at ul. 3 Maja 63 donated it to the city for a hospital for young children (the so-called Sorbonka - Medical Post-Secondary School). Max Pollack lived in the tenement house until 1941. He was buried at the Zabrze Jewish cemetery.
The three-story residential and commercial tenement house was built on a U-shaped plan, in the Art Nouveau style. Its façade is lined with white, glazed clinker brick, which emphasizes the aesthetics of the building.
Max Pollack was a fan of technical innovations, so in the fall of 1905 he opened the automatic restaurant "Kaiser Automat" in a tenement house, under license from a Berlin company that was developing a network of such restaurants throughout the Empire at the beginning of the 20th century. It was a self-service fast food outlet with coin- or token-operated machines offering hot and cold meals, desserts and drinks, including beer and wine. It was a novelty in Zabrze and very popular, especially among young residents.
After 1945, the only music store in the city operated in the premises on the ground floor for many decades. Today, at the back of the tenement house there is the "Smocze Oko" Pub.
Білий дім і Kaiser Automat
White house and kaiser automat
Jedna z najpiękniejszych kamienic przy ulicy Wolności (d. Kronprincenstrasse), reprezentacyjnej arterii Zabrza. Wybudowana pod nr 292 w 1905 roku przez Maxa Pollacka, szanowanego filantropa, kupca i przedsiębiorcę-restauratora, pochodzenia żydowskiego. Pollack wybudował kamienicę dla swojej żony, a swój poprzedni dom, okazałą willę przy ul. 3 Maja 63 przekazał miastu na rzecz szpitala dla małych dzieci (tzw. Sorbonka – Medyczna Szkoła Policealna). Max Pollack mieszkał w kamienicy do 1941 r. Został pochowany na zabrzańskim cmentarzu żydowskim.
Trójpiętrową, z poddaszem mieszkalnym, kamienicę mieszkalno-usługową, zbudowano na planie litery U, w stylu secesyjnym. Jej elewacja wyłożona jest białą, glazurowaną cegłą klinkierową, co podkreśla estetykę budynku.
Max Pollack był wielbicielem nowinek technicznych, dlatego jesienią 1905 r. otworzył w kamienicy automatyczną restaurację „Kaiser Automat”, na licencji berlińskiej firmy, która na pocz. XX w. uruchamiała takie przybytki w całym Cesarstwie (m. in. w Gliwicach, Bytomiu, Katowicach).
Była to sieć samoobsługowych lokali szybkiej obsługi o podobnym wyposażeniu, standardowym wystroju i menu. Automaty, na monety czy żetony, serwowały zimne i ciepłe posiłki i desery oraz napoje, w tym trunki (wino i piwo). W Zabrzu była to interesująca nowość i cieszyła się ogromną popularnością, zwłaszcza u młodych mieszkańców.
Po 1945 r. w lokalu na parterze, przez wiele dekad, działał jedyny w mieście sklep muzyczny. Na tyłach kamienicy znajduje się dziś Pub „Smocze Oko”.